Обитель у Добромилі - оселя Божої благодаті і миру

Монастир св. Онуфрія у Добромилі

Монастир святого Онуфрія — василіанський монастир Добромилі, розташований між Сліпою горою та замком Гербуртів. Монастирська дзвіниця в стилі бароко (1751 р.) має статус пам'ятки архітектури національного значення. Інші будівлі монастиря і церква св. Онуфрія побудовані у 1705-1731 pp. і є пам'ятками архітектури місцевого значення. 

Монастир відомий Добромильською реформою Василіянського чину 1882 p.

Заснування

Вважають, що монастир заснований у XVI ст. Перша письмова згадка відноситься до 1613 р. — Ян Щасний Гербурт і його дружина княжна Заславна 24 серпня 1613 р. надали грамоту в Перемишлі та наділили монастир землями.

Приблизно в цей час на узбіччі Чернечої гори, недалеко від нинішньої мурованої церкви, було розпочато будівництво дерев'яної церкви св. Миколая і двох монастирських келій для монахів, які прибули із Святоюрського монастиря зі Львова. Впродовж 1640—1653 рр. було збудовано другу дерев'яну церкву св. Іллі на тому місці де тепер знаходиться монастирський цвинтар.

Ці дві дерев'яні церкви не збереглись до нашого часу: церкву св. Миколая було розібрано у 1705 р. через активний зсув ґрунту, а церкву св. Іллі було продано в 1772 р. до с. Перекопаня під Перемишлем після будівництва нової мурованої церкви.

Спорудження мурованого монастиря

Спорудження нової мурованої церкви почалось у 1705 р. за проектом архітектора Якова Мамровця, за зразком монастиря у с. Лаврів. У 1751 р. було закінчено будівництво дзвіниці. Монастирський корпус і церква святого Онуфрія були зведені впродовж 1805—1831 рр. Монастир мав форму многокутника, в центрі розміщувались церква та келії із прибудованою дзвіницею, інші будівлі оточували їх з різних боків. Монастир мав оборонне призначення, як більшість середньовічних монастирів. Він був обнесений оборонним муром з бійницями.

Духовне життя

У 1882 році монастир став осередком реформи Василіянського Чину, яка отримала назву

Братія у монастирі св. Онуфрія Великого

«Добромильської». У монастирі відкрито новіціат для реформованих василіян. У травні 1888 році в монастирі розпочав шлях монашого служіння Церкві  Роман Марія Олександр Шептицький майбутній митрополит Андрей практику героїзму чеснот якогоПапа Франциск визнав 16 липня 2015 р.

Ще як священник у 1893 р. він був номінований магістром для молодих монахів і провів у Добромилі два роки.

Руйнування першої пол. XX ст.

У 1946 р. монастир був закритий за наказом радянської влади, настоятель іером Макарій Розумійко був арештований і засланий на Сибір. Після повернення душпастирював у м. Жовква, помер у 1972 р.

В 1950 р. в будівлі монастиря розмістили психоневрологічний інтернат для жінок. Церкву перекрили і поділили на 2 поверхи, на першому був склад, на другому клуб.

У часі коли монастир був закритий з вірними перебував отець Северіян Гнатюк який вступив у монастир ще у 1937 р. У часи війни у 1942 р. прийняв свячення. У час підпілля вистояв у вірі і уділяв Св. Тайни Хрещення, Покаяння та Подружжя. Помер 22 березня 1994 р. в с. П’ятниця коло Добромиля.

Відбудова

У вересні 1992 р. монастир було повернуто Чину отців Василіян. У 2000 році церкву та дзвіницю відреставрували, виконали опалення. Ведуться роботи по порятунку корпусу келій монастиря. У церкві кожен день монахи заносять молитви за доброчинців і жертводавців цієї обителі, проводять працю з вірними і молоддю.
Монастир відновляється зусиллями ченців і вірян Самбірщини, настоятелями монастиря були о. Макарій Флячок, ЧСВВ та о. Симеон Манько, ЧСВВ.

З 2013 р. що року у кінці травня у пам'ять вступу на новіціат до монастиря оо. Василіян митрополита Андрея Шептицького 25 травня 1888 р. з Прилбич, Яворівщина вирушає проща - Слідами віри Кир Андрея. У 2015 р. прочани мали прощу з с. Прилбичі 5-7  червня 2015 р.

Запрошуємо до участі у прощах до "колиски Василіянського Чину"!

Контактна особа о. Симеон -  настоятель обителі 

Електронна скринька - symeon@ukr.net