Літургія Страстей папи Франциска: хрест – основа братерства

 Братерство, започатковане Ісусом на хресті, було в центрі уваги проповіді кардинала Раньєро Канталамесси, проповідника Папського Дому, виголошеної під час Літургії Страстей Господніх, яку відслужив Папа Франциск.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Молімося за всіх, хто потерпає від наслідків триваючої пандемії, щоб Бог-Отець подав здоров’я хворим, силу медперсоналові, розраду сім’ям та спасіння всім жертвам, що померли», – також і цього року, серед різних прохань, це нове, додане минулого року до літургії Страстей Господніх, прозвучало у Велику П’ятницю, 2 квітня 2021 р., в базиліці Святого Петра у Ватикані, де це богослужіння очолив Папа Франциск, який підніс молитву:

«Всемогутній і вічний Боже, найнадійніший захисте страждаючих, споглянь милостиво на рани Своїх дітей, які потерпають від цієї пандемії, полегши страждання хворим, дай сили тим, хто їх лікує, прийми до Свого миру померлих, і вчини щоби впродовж усього тривання цього випробування, кожен знайшов втіху в Твоєму милосерді».

 27 березня 2021 р. відбулося вшанування світлої пам'яті  о. Северина Симеона Гнатюка Літургією і академією у монастирі св. Онуфрія у Добромилі. Вірні і отці виховані о. Северіяном кожного року ось уже в 27 раз збираються щоб помолитись і пригадати життєвий шлях  Василіян, доля яких переплелася з історією монастиря св. Онуфрія. Розповідаючи про о. Северіяна голова Місії о. Полікарп, ЧСВВ зазначив що при народженні 28 грудня 1918 року в с. Савчин на Сокальщині в сім’ї Василя Гнатюка і Катерини з роду Лоза йому дали ім'я Симеон хоча влада світське його ім'я вписувала як Семен. У парафії в с. Шмітків (тепер с. Гута) його охрестив його парох о. Юліян Криницький. Симеон був наймолодшим із шести дітей. Після початкової школи через його кмітливість і допитливість батьки дали його у гімназію м. Сокаль а 29 серпня 1935 р. він вступив на новіціат у Крехівський монастир, де 25 квітня 1937 р. склав перші 

монаші обіти і прийняв монаше ім'я Северіян. Навчався в Добромилі, Кристинополі трохи в Жовкві і знову в Кристинополі. 13 вересня 1942 року в Крехові склав торжественні монаші обіти. 27 грудня 1942 року в Перемишлі, в катедральному храмі Різдва Івана Хрестителя був поставлений в сан священства разом із отцями Мар’яном Чорнегою і Тарасом Бобковичем єпископом-помічником Перемиської єпархії свщмуч. Григорієм Лакотою. Як священик до 1944 р. продовжував студії богослов’я в Кристинополі. Весною 1944 року о. Северина було направлено в Добромильський монастир, де до приходу більшовиків у Галичину у липні надавав духовну опіку вірним довколишніх сіл П'ятниця, Тарнава і Поляна.