| Прохання вдови Єлени, Добромиль |
Кир Андрей вступивши на
престіл Архиєпархії (1900 р.) продовжив працю у соціальній сфері опіки вдів і
сиріт по священниках, яку церква провадила ще з поч. ХІХ ст. через створення
вдовичо-сиротинського фонду.
Кир Андрей у 1901 р. очолив збори
Вдовино-сиротинського фонду,
проаналізував його працю і видав лист «Всечесному духовенству архіепархії і
епархій» («Зібрані на загальні...», у Львові, дня 1(14).ІХ.1901 «духовенство жонате, що слушно тішиться
разом з нами, епископами, з позволення, яке нам дає Церков, допускати до
священства людей жонатих, не може бути рівнодушним на долю вдів і сиріт по
священиках». У листі він окреслив мету праці комісара у
справах вдовино-сиротинського фонду,
яких мали обирати в кожному деканаті на 3 роки з означеним кругом ділання.
Кир Андрей рівночасно поручає духовенству перестерігати більше ощадности й скромности в життю,
щоби ніхто не робив непотрібних і легкодушних довгів, а
тоді мож буде виповняти свої
зобов’язання й потрібуючим допомагати[1].
Серед справ з проханнями до Митрополичого ординаріату знаходимо і лист вдови по вояку І світової війни п. Єлени Гусаневич з Добромиля з проханням про допомогу у купівлі книг для сина Володимира який навчався в гімназії. ЦДІАЛ Ф. 201 Оп. 1р, спр. 201 арк. 8. Звернення вояків інвалідів, вдів, сиріт, отців, монахинь, семінаристів про допомогу у скрутних обставинах життя, на харчування чи для навчання, на купівлю дому чи його обігрів, утримання товариства чи діл доброчинності, замовлення іконостасів і на навчання митців усі вони були розглянуті і в більшій чи меншій мірі задоволенні.
Факт багатьох тисяч таких звернень свідчить про укоріненну у ментальності людей свідомість що у Львові у палатах св. Юра митрополит Андрей активно проводить харитативну працю для добра вірних не лише греко-католиків, але й римо-католиків, росіян та євреїв.
У час ІІ світової війни 1941-1943 рр. зустрічаємо сотні листів євреїв, які просять про уділення святого Таїнства Хрещення, де окремо зазначають що це їх світоглядний вибір який вони зробили після тривалого життя серед українів у Галичині.
Факт багатьох тисяч таких звернень свідчить про укоріненну у ментальності людей свідомість що у Львові у палатах св. Юра митрополит Андрей активно проводить харитативну працю для добра вірних не лише греко-католиків, але й римо-католиків, росіян та євреїв.
У час ІІ світової війни 1941-1943 рр. зустрічаємо сотні листів євреїв, які просять про уділення святого Таїнства Хрещення, де окремо зазначають що це їх світоглядний вибір який вони зробили після тривалого життя серед українів у Галичині.