неділя, 14 квітня 2019 р.

Прохання вдови до Кир Андрея

Прохання вдови Єлени, Добромиль

Кир Андрей вступивши на престіл Архиєпархії (1900 р.) продовжив працю у соціальній сфері опіки вдів і сиріт по священниках, яку церква провадила ще з поч. ХІХ ст. через створення вдовичо-сиротинського фонду. 
Кир Андрей у 1901 р. очолив збори Вдовино-сиротинського        фонду, проаналізував його працю і  видав лист «Всечесному духовенству архіепархії і епархій» («Зібрані на загальні...», у Львові, дня 1(14).ІХ.1901 «духовенство жонате, що слушно тішиться разом з нами, епископами, з позволення, яке нам дає Церков, допускати до священства людей жонатих, не може бути рівнодушним на долю вдів і сиріт по священиках».    У листі він окреслив мету праці комісара у справах вдовино-сиротинського фонду, яких мали обирати в  кожному деканаті на 3 роки з означеним  кругом ділання. 
Кир Андрей рівночасно поручає духовенству               перестерігати більше ощадности й скромности в життю, щоби   ніхто не робив непотрібних і легкодушних довгів, а тоді   мож буде виповняти свої зобов’язання й потрібуючим допомагати[1].
Серед справ з проханнями до Митрополичого ординаріату знаходимо і лист вдови по вояку І світової війни п. Єлени Гусаневич з Добромиля з проханням про допомогу у купівлі книг для сина Володимира який навчався в гімназії. ЦДІАЛ Ф. 201 Оп. 1р, спр. 201 арк. 8. Звернення  вояків інвалідів, вдів, сиріт, отців, монахинь, семінаристів про допомогу у скрутних обставинах життя, на харчування чи для навчання, на купівлю дому чи його обігрів, утримання товариства чи діл доброчинності, замовлення іконостасів і на навчання митців усі вони  були розглянуті і в більшій чи меншій мірі задоволенні. 
Факт багатьох тисяч таких звернень свідчить про укоріненну у ментальності людей свідомість що у Львові у палатах св. Юра митрополит Андрей активно проводить харитативну працю для добра вірних не лише греко-католиків, але й римо-католиків, росіян та євреїв. 
У час ІІ світової війни 1941-1943 рр. зустрічаємо сотні листів євреїв, які просять про уділення святого Таїнства Хрещення, де окремо зазначають що це їх світоглядний вибір який вони зробили після тривалого життя серед українів у Галичині.
 


[1] Кир Андрей, Пастирські Послання, т. 1, с. 1391-1392.